Ірина Паламар взяла участь у комітетських слуханнях щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

1 липня 2015 року відбулися комітетські слухання  на тему: «Стратегічні напрямки державної політики у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення, актуальні проблеми у галузі земельних відносин та шляхи їх подолання». У слуханнях також взяла участь радник міністра АПК, Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар. 

Питання можливої купівлі-продажу земель фактично поділило учасників дискусії навпіл. В той самий час, як частина користувачів землі хочуть стати повноцінними власниками своїх наділів, інша частина зацікавлених осіб, в тому числі, науковці, застерігають від можливих спекуляцій на цьому питанні і щодо ризиків зловживань, особливо в умовах проблем з кадастром та неналежно виписаному чинному законодавстві.

«Напруження в цій ситуації, на мою думку, існує перш за все через те, що є різність інтересів у всіх учасників ринку, і є різність ресурсів та можливостей щодо реалізації цих інтересів. Ключове питання - чи продавати взагалі землю і хто від цього виграє. Мені здається, потрібно мати дорожню карту для підтримки інтересів учасників ринку від простого селянина, до великого виробника, щоб кожен розумів своє місце на мапі України в контексті аграрного сектору і перспективи свого розвитку,» - зазначив Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий. – «Ввести ринок для того, щоб сьогодніхтось за безцінь у селянина забрав землю, це точно не рішення, та ще й в умовах несформованого кадастру».

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар:

"Позиція нашої Асоціації чітка: ми не можемо сьогодні знімати мораторій на продаж земель, адже немає чіткого механізму їх продажу та визначення вартості, отож продавати землю в такій ситуації - це злочин перед народом і майбутніми поколіннями українців."

Серед пропозицій, які озвучили учасники слухань, були наприклад такі, що стосуються експериментальних, пілотних проектів з продажу землі в окремих регіонах, де населення підтримує ідею купівлі-продажу. Або розпочати продаж із земель державної власності на основі публічних торгів.

Аргументи на користь зняття мораторію наводять представники аграрних організацій. Обіг землі “де-факто” вже існує: купити-продати пай можна через “сірі” схеми. Отже кошти від цих операцій проходять повз державний бюджет, а права як продавців, так і покупців не захищені жодним чином.

Застереження висловлюють науковці, зокрема, в контексті нестабільної ситуації і фактичного стану війни, в якому перебуває країна. На думку професора земельного права Володимира Носіка, ринок землі може стати “економічною диверсією”, а його початок і великий рух коштів, пов'язаний з цим, може дестабілізувати аграрний сектор.

Зрештою, слухання продемонстрували, що  питання потребує детального вивчення і обговорення, напрацювання конкретних механізмів подальшого поводження з землею, будь то ринок чи продовження мораторію. У зв'язку з цим, результатом стали рекомендації відповідно до яких на вересень заплановані парламентські слухання з цієї теми із залученням якомога більшої кількості фахівців та зацікавлених сторін. Були прийняті рекомендації профільному Міністерству агарної політики та продовольства щодо створення робочої групи і представлення на розгляд депутатів Комітету свого бачення можливого пакету документів, які б могли врегулювати дане питання.

Ірина Паламар взяла участь у Всеукраїнському аграрному форумі

9 липня 2015 року відбувся Всеукраїнський аграрний форум за участю Міністра агрополітики і продовольства України Олексія Павленка, на якому зібралися керівники різних асоціацій аграрних галузей, представники сільськогосподарських громад та фермерських підприємств. Також у заході взяла участь Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Основна проблема, яка піднімалася на форумі – скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв, який хочуть запровадити. 

Ситуацію щодо скасування спецрежиму коментує Ірина Паламар:

Цей справді «вбивчий» для аграріїв законопроект може повністю знищити галузь, а разом із нею – економіку країни в цілому. Адже сьогодні аграрний сектор – це потужний локомотив, на якому тримається економіка України. Це єдина галузь, в якій спостерігається позитивне сальдо торгового балансу, тобто, експорт продукції перевищує імпорт. І завдяки саме аграрному сектору є шанс відродити нашу економіку.

Наші аграрії сьогодні і так потерпіли шалені збитки на курсових різницях: адже корми, обладнання і т.д. купуються за кордоном, а отже, витрати господарств з січня 2015 виросли майже втричі. І мало того, що аграрна галузь не дотується державою, як це робиться в розвинених країнах, то держава хоче ще й відібрати останню пільгу в аграріїв – спеціальний режим оподаткування. Якщо це зробити, то вже на початку 2016 року галузь почне вмирати: спочатку виріжуть худобу, потім закриються підприємства, а разом із цим – зникнуть робочі місця. З’явиться більше 100 тис. безробітних, яким потрібно буде виплачувати кошти з Фонду соцстрахування, а це все ляже на плечі платників податків. Ціни в супермаркетах на продукцію знову підскочать!

  Слід також зазначити, що на аграріях сьогодні тримається й інфраструктура сіл:  ремонтуються дороги, школи,  лікарні, виділяються гроші на оздоровлення дітей тощо. Якщо ж аграрні підприємства закриються, село остаточно  зубожіє. А ті одиничні господарства, які залишаться, підуть в тінь та будуть змушені підняти ціни на свою  продукцію, від чого, в кінцевому результаті, постраждає пересічний споживач, тобто, ми з вами.
 Я сама виросла в селі, знаю, що таке тяжка селянська праця. І в мене болить душа, коли я бачу, як в Україні  вмирають села, закриваються школи, лікарні... Мені боляче бачити, що все, що будували наші діди-прадіди,  просто гине на очах. Мені боляче за свою націю, за свій народ…
 Я побувала в багатьох країнах - і бідних, і багатих. І зажди намагалася аналізувати, чому між ними існує така різниця. Гадаю, відповідь лежить далеко в історії: адже завжди були країни-колоністи, і країни – сировинні придатки. Так от… я не хочу, щоб моя Україна була сировинним придатком, де просто черпають ресурси – продовольчі, людські, земельні! Я хочу, щоб люди в моїй країні жили сито і достойно! І тому мені дуже боляче за державу…

    Отож сьогодні на форумі було вирішено створити Всеукраїнський аграрний страйковий комітет, куди ввійшли          Асоціації аграрних галузей заради швидкого реагування, щоб не допустити згубних реформ. Аграрії заявляють, що   будуть боротися до кінця! Багато фермерів сьогодні не змогли приїхати на форум через жнива, люди зайняті на       полях, біля комбайнів. Але були голови асоціацій, до яких вони входять, і завдяки цьому в них є можливість діяти      спільно з усіма, бо вони мають спільну мету - не допустити прийняття вбивчого закону!

У зв’язку з цим було ухвалено наступну резолюцію:

1). Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму доручено звернутись до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міжнародного Валютного Фонду, Голів депутатських фракції у Верховні Раді України з вимогою щодо недопущення скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ.
2). Забезпечити Співголовам переговорний процес з кабінетом Міністрів щодо впровадження ефективного режиму оподаткування, комплексної реформи АПК та подальшого її узгодження безпосередньо з аграріями.
3). Звернутись до профільних міністерств щодо спрощення аграріям доступу до нових ринків збуту. січня 2018 року та дискримінаційної норми щодо неповернення ПДВ при експорті з метою забезпечення виконання пункту 2.1. розділ XI (Реформа сільського господарства) Коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду.
2. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму забезпечити переговорний процес з Кабінетом міністрів України щодо створення і впровадження ефективної системи оподаткування та комплексної реформи державної підтримки АПК, а також їхнього подальшого узгодження із представниками галузі.
3. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму звернутись до профільних міністерств України щодо активізації діяльності відповідних ЦОВВ зі спрощення доступу вітчизняних виробників продукції АПК до нових ринків збуту (в т.ч. збільшення експортних квот та зняття інших торговельних бар’єрів).

У Форумі взяли участь делегати від Аграрного союзу України, Української аграрної конфедерації, Всеукраїнської аграрної ради, Аграрної партії України, Союзу птахівників України, Асоціації виробників молока, Асоціації свинарів України, Міністр аграрної політики України Олексій Павленко та народні депутати України.

Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку україни в цілому з колін, - Ірина Паламар

2 липня 2015 року радник міністра АПК,  Президент Асоціації тваринників України  Ірина Паламар взяла участь у двох робочих групах, що відбулися в Міністерстві аграрної політики і продовольства України. 

На засіданнях було розглянуто багато важливих питань галузі, але особливо гостро постало питання експорту м’ясної та молочної продукції українських виробників. 

Ірина Паламар: "Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку України в цілому з колін.
Наша Асоціація взяла активну участь в обговоренні проблеми та торкнулася такої важливої теми, як робота державної ветеринарної служби України. Проблема в тому, що сьогодні не вирішено питання з реформуванням держветслужби, тобто, вона «висить у повітрі». І через це жодна країна світу немає можливості інспектувати нашу м'ясо-молочну продукцію, а значить, продукти не можуть вийти на міжнародні ринки. Тому ми хочемо, щоб Міністр АПК на засіданні Кабміну доніс до прем’єр-міністра важливість реформування держветслужби. Поки це питання не вирішене - експорт нашої мʼясо-молочної продукції неможливий. Отож сьогодні ми не можемо зволікати, потрібно діяти терміново!"

За результатами робочих груп було вирішено розробити пропозиції про пріоритети  та проблеми м’ясного сектора, а також провести зустріч з представниками фітосанітарної служби та Департаментом із зовнішніх зв’язків при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, щоб обговорити відкриття експортних ринків.