понедельник, 13 июля 2015 г.

Ірина Паламар взяла участь у комітетських слуханнях щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

1 липня 2015 року відбулися комітетські слухання  на тему: «Стратегічні напрямки державної політики у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення, актуальні проблеми у галузі земельних відносин та шляхи їх подолання». У слуханнях також взяла участь радник міністра АПК, Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар. 

Питання можливої купівлі-продажу земель фактично поділило учасників дискусії навпіл. В той самий час, як частина користувачів землі хочуть стати повноцінними власниками своїх наділів, інша частина зацікавлених осіб, в тому числі, науковці, застерігають від можливих спекуляцій на цьому питанні і щодо ризиків зловживань, особливо в умовах проблем з кадастром та неналежно виписаному чинному законодавстві.

«Напруження в цій ситуації, на мою думку, існує перш за все через те, що є різність інтересів у всіх учасників ринку, і є різність ресурсів та можливостей щодо реалізації цих інтересів. Ключове питання - чи продавати взагалі землю і хто від цього виграє. Мені здається, потрібно мати дорожню карту для підтримки інтересів учасників ринку від простого селянина, до великого виробника, щоб кожен розумів своє місце на мапі України в контексті аграрного сектору і перспективи свого розвитку,» - зазначив Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий. – «Ввести ринок для того, щоб сьогодніхтось за безцінь у селянина забрав землю, це точно не рішення, та ще й в умовах несформованого кадастру».

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар:
"Позиція нашої Асоціації чітка: ми не можемо сьогодні знімати мораторій на продаж земель, адже немає чіткого механізму їх продажу та визначення вартості, отож продавати землю в такій ситуації - це злочин перед народом і майбутніми поколіннями українців."

Серед пропозицій, які озвучили учасники слухань, були наприклад такі, що стосуються експериментальних, пілотних проектів з продажу землі в окремих регіонах, де населення підтримує ідею купівлі-продажу. Або розпочати продаж із земель державної власності на основі публічних торгів.

Аргументи на користь зняття мораторію наводять представники аграрних організацій. Обіг землі “де-факто” вже існує: купити-продати пай можна через “сірі” схеми. Отже кошти від цих операцій проходять повз державний бюджет, а права як продавців, так і покупців не захищені жодним чином.

Застереження висловлюють науковці, зокрема, в контексті нестабільної ситуації і фактичного стану війни, в якому перебуває країна. На думку професора земельного права Володимира Носіка, ринок землі може стати “економічною диверсією”, а його початок і великий рух коштів, пов'язаний з цим, може дестабілізувати аграрний сектор.

Зрештою, слухання продемонстрували, що  питання потребує детального вивчення і обговорення, напрацювання конкретних механізмів подальшого поводження з землею, будь то ринок чи продовження мораторію. У зв'язку з цим, результатом стали рекомендації відповідно до яких на вересень заплановані парламентські слухання з цієї теми із залученням якомога більшої кількості фахівців та зацікавлених сторін. Були прийняті рекомендації профільному Міністерству агарної політики та продовольства щодо створення робочої групи і представлення на розгляд депутатів Комітету свого бачення можливого пакету документів, які б могли врегулювати дане питання.

четверг, 9 июля 2015 г.

Ірина Паламар взяла участь у Всеукраїнському аграрному форумі

9 липня 2015 року відбувся Всеукраїнський аграрний форум за участю Міністра агрополітики і продовольства України Олексія Павленка, на якому зібралися керівники різних асоціацій аграрних галузей, представники сільськогосподарських громад та фермерських підприємств. Також у заході взяла участь Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Основна проблема, яка піднімалася на форумі – скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв, який хочуть запровадити. 

Ситуацію щодо скасування спецрежиму коментує Ірина Паламар:

Цей справді «вбивчий» для аграріїв законопроект може повністю знищити галузь, а разом із нею – економіку країни в цілому. Адже сьогодні аграрний сектор – це потужний локомотив, на якому тримається економіка України. Це єдина галузь, в якій спостерігається позитивне сальдо торгового балансу, тобто, експорт продукції перевищує імпорт. І завдяки саме аграрному сектору є шанс відродити нашу економіку.

Наші аграрії сьогодні і так потерпіли шалені збитки на курсових різницях: адже корми, обладнання і т.д. купуються за кордоном, а отже, витрати господарств з січня 2015 виросли майже втричі. І мало того, що аграрна галузь не дотується державою, як це робиться в розвинених країнах, то держава хоче ще й відібрати останню пільгу в аграріїв – спеціальний режим оподаткування. Якщо це зробити, то вже на початку 2016 року галузь почне вмирати: спочатку виріжуть худобу, потім закриються підприємства, а разом із цим – зникнуть робочі місця. З’явиться більше 100 тис. безробітних, яким потрібно буде виплачувати кошти з Фонду соцстрахування, а це все ляже на плечі платників податків. Ціни в супермаркетах на продукцію знову підскочать!

  Слід також зазначити, що на аграріях сьогодні тримається й інфраструктура сіл:  ремонтуються дороги, школи,  лікарні, виділяються гроші на оздоровлення дітей тощо. Якщо ж аграрні підприємства закриються, село остаточно  зубожіє. А ті одиничні господарства, які залишаться, підуть в тінь та будуть змушені підняти ціни на свою  продукцію, від чого, в кінцевому результаті, постраждає пересічний споживач, тобто, ми з вами.
 Я сама виросла в селі, знаю, що таке тяжка селянська праця. І в мене болить душа, коли я бачу, як в Україні  вмирають села, закриваються школи, лікарні... Мені боляче бачити, що все, що будували наші діди-прадіди,  просто гине на очах. Мені боляче за свою націю, за свій народ…
 Я побувала в багатьох країнах - і бідних, і багатих. І зажди намагалася аналізувати, чому між ними існує така різниця. Гадаю, відповідь лежить далеко в історії: адже завжди були країни-колоністи, і країни – сировинні придатки. Так от… я не хочу, щоб моя Україна була сировинним придатком, де просто черпають ресурси – продовольчі, людські, земельні! Я хочу, щоб люди в моїй країні жили сито і достойно! І тому мені дуже боляче за державу…

    Отож сьогодні на форумі було вирішено створити Всеукраїнський аграрний страйковий комітет, куди ввійшли          Асоціації аграрних галузей заради швидкого реагування, щоб не допустити згубних реформ. Аграрії заявляють, що   будуть боротися до кінця! Багато фермерів сьогодні не змогли приїхати на форум через жнива, люди зайняті на       полях, біля комбайнів. Але були голови асоціацій, до яких вони входять, і завдяки цьому в них є можливість діяти      спільно з усіма, бо вони мають спільну мету - не допустити прийняття вбивчого закону!




У зв’язку з цим було ухвалено наступну резолюцію:

1). Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму доручено звернутись до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міжнародного Валютного Фонду, Голів депутатських фракції у Верховні Раді України з вимогою щодо недопущення скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ.
2). Забезпечити Співголовам переговорний процес з кабінетом Міністрів щодо впровадження ефективного режиму оподаткування, комплексної реформи АПК та подальшого її узгодження безпосередньо з аграріями.
3). Звернутись до профільних міністерств щодо спрощення аграріям доступу до нових ринків збуту. січня 2018 року та дискримінаційної норми щодо неповернення ПДВ при експорті з метою забезпечення виконання пункту 2.1. розділ XI (Реформа сільського господарства) Коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду.
2. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму забезпечити переговорний процес з Кабінетом міністрів України щодо створення і впровадження ефективної системи оподаткування та комплексної реформи державної підтримки АПК, а також їхнього подальшого узгодження із представниками галузі.
3. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму звернутись до профільних міністерств України щодо активізації діяльності відповідних ЦОВВ зі спрощення доступу вітчизняних виробників продукції АПК до нових ринків збуту (в т.ч. збільшення експортних квот та зняття інших торговельних бар’єрів).
У Форумі взяли участь делегати від Аграрного союзу України, Української аграрної конфедерації, Всеукраїнської аграрної ради, Аграрної партії України, Союзу птахівників України, Асоціації виробників молока, Асоціації свинарів України, Міністр аграрної політики України Олексій Павленко та народні депутати України.

пятница, 3 июля 2015 г.

Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку україни в цілому з колін, - Ірина Паламар

2 липня 2015 року радник міністра АПК,  Президент Асоціації тваринників України  Ірина Паламар взяла участь у двох робочих групах, що відбулися в Міністерстві аграрної політики і продовольства України. 

На засіданнях було розглянуто багато важливих питань галузі, але особливо гостро постало питання експорту м’ясної та молочної продукції українських виробників. 

Ірина Паламар: "Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку України в цілому з колін.
Наша Асоціація взяла активну участь в обговоренні проблеми та торкнулася такої важливої теми, як робота державної ветеринарної служби України. Проблема в тому, що сьогодні не вирішено питання з реформуванням держветслужби, тобто, вона «висить у повітрі». І через це жодна країна світу немає можливості інспектувати нашу м'ясо-молочну продукцію, а значить, продукти не можуть вийти на міжнародні ринки. Тому ми хочемо, щоб Міністр АПК на засіданні Кабміну доніс до прем’єр-міністра важливість реформування держветслужби. Поки це питання не вирішене - експорт нашої мʼясо-молочної продукції неможливий. Отож сьогодні ми не можемо зволікати, потрібно діяти терміново!"

За результатами робочих груп було вирішено розробити пропозиції про пріоритети  та проблеми м’ясного сектора, а також провести зустріч з представниками фітосанітарної служби та Департаментом із зовнішніх зв’язків при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, щоб обговорити відкриття експортних ринків.

пятница, 26 июня 2015 г.

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар внесла пропозиції щодо стану покращення молочної галузі

26 червня 2015 року у Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулася нарада, на якій було обговорено ситуацію на ринку молока, що склалася в Україні, та її перспективи.

У нараді взяли участь представники профільних департаментів Міністерства АПК, а також представники молочного бізнесу та профільні асоціації, серед яких була Асоціація тваринників України.

Представники Міністерства АПК виступили з доповідями про нинішній стан молочної галузі в Україні. Було представлено дані Міністерства АПК, згідно з якими станом на 1 червня 2015 року.
Доповідачі підкреслили, що сьогодні існує 2 головних загрози для розвитку тваринницького бізнесу, окрім низьких закупівельних цін на молоко, які й досі не перевищують 2,7-2,8 грн/літр.
Першою проблемою експерти вбачають переведення аграрної галузі на загальну систему оподаткування. Такі зміни можуть знищити тваринництво і, передусім, через проблеми в адмініструванні малих підприємств, оскільки не у всіх є можливість створювати спеціальний адміністративний та бухгалтерський апарат.
Також це може призвести до загального спаду ВРХ, вирізання худоби і, як наслідок, зменшення ринку молока, що може бути загрозою для продовольчої безпеки України.
Другою загрозою для розвитку тваринництва в Україні може стати упровадження системи електронного адміністрування, яке вступає в дію з 1 липня 2015 року.

З пропозиціями щодо поліпшення ситуації в молочній галузі виступила Ірина Паламар, радник міністра АПК та Президент Асоціації тваринників України.Проаналізувавши систему підтримки галузі у різних країнах світу, Ірина Паламар підкреслила важливість державної допомоги для тваринників. «Я вважаю, що для поліпшення ситуації нам спільно з Міністерством потрібно зробити наступні важливі кроки. По-перше, підвищити закупівельні ціни на молоко для переробників на 0,5-1 грн/л, і в той же час надати виробникам дотації у розмірі 0,5- 1 грн /л . Не менш важливим є введення чіткого регламентування імпорту з одночасним нарощенням експорту української продукції. Також ми вважаємо, що держава просто зобов’язана надавати тваринникам  компенсації на закупівлю генетичного матеріалу, будівництво, реконструкцію та модернізацію тваринницьких комплексів. Без таких інвестицій неможливий розвиток галузі у майбутньому».
До напрацювання конкретних законодавчих ініціатив щодо заявлених пропозицій  Президент Асоціації тваринників запропонувала залучити представників бізнесу, народних депутатів, міжнародних та вітчизняних експертів, а також зацікавлених органів виконавчої влади.

Не менш важливим кроком Ірина Паламар вбачає залучення закордонних інвестицій у молочну галузь. У зв’язку з цим Президент Асоціації висловила наміри разом із Мінагрополітики та за сприяння Міністерства закордонних справ України напрацювати конкретні пропозиції для пошуку відповідних інвесторів. «Асоціація тваринників України запрошує всіх до співпраці, - підсумувала свій виступ Ірина Паламар, - оскільки лише злагоджена робота зможе вивести галузь із кризи та допомогти їй розвиватися».

четверг, 18 июня 2015 г.

Ірина Паламар відвідала слухання аграрного комітету при Верхновній Раді України на тему відміни спецрежиму оподаткування для аграріїв

17 червня відбулось слухання Аграрного комітету Верховної Ради України на тему: «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників».

Результатом комітетських слухань щодо збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників стала резолюція, яку підтримали члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Документ буде надіслано Президенту України, Уряду, керівникам депутатських фракцій та коаліційної групи в парламенті, а його головна мета — не допустити скасування спецрежиму оподаткування ПДВ для аграрної галузі.

Члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин занепокоєні тим, що скасуванняспеціального режиму оподаткування призведе до руйнівних змін в галузі, яка і без того нині переживає важкі часи. Наприклад,фахівці прогнозують втрати у скотарстві за рахунок вирізування поголів'я на рівні 2 млн. голів великої рогатої худоби. Це призведедо того, що третину молочної продукції доведеться імпортувати.

У резолюції щодо недопущення скасування спеціального режиму ПДВ для сільгоспвиробників з 1 січня 2016 року члени Комітету посилаються на пункт 2.1 розділу 11 “Реформи сільського господарства”, бо якраз цим документом було передбачено збереження преференцій для аграрної галузі. В свою чергу, Голова Комітету Кутовий Т.В., запропонував провести у червні-вересні 2015 року регіональні круглі столи за участю депутатів, представників уряду, сільгоспвиробників, науковців та експертів аграрної сфери, а увересні 2015 року - парламентські слухання на тему збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників.

"Хочу зазначити, що ми намагаємося відстояти єдину галузь, у якої є шанс утриматися на плаву. В багатьох країнах світу аграрії не тільки не сплачують податки, а й отримують дотації. В Україні ж дотації відсутні, єдина підтримка від держави на сьогоднішній день - це спецрежим оподаткування, який в наступному, 2016 році хочуть скасувати. У цьому випадку більшості аграрних компаній доведеться закритися або зовсім піти в тінь." - прокоментувала слухання Ірина Паламар, президент Асоціації тваринників України.

"Скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв призведе до зменшення валютної виручки на $ 1,5 млрд." - відзначив Олександр Бакуменко, заступник голови профільного комітету.

Варто зазначити, що аграрна галузь чи не єдина, якак показує позитивні результати та поповнує дербюджет в надскладних умовах економіки.

В минулому, 2014 році частка ВВП аграрної галузі становила 17% від загалного показника, а це 31, 4 млрд долларів. Частина експорту в минулому році становила 31,5% від загального об'єму, а держвані доходи завдяки галузі склали 4,8 млрд. долларів.

среда, 3 июня 2015 г.

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар призначена радником міністра АПК

Відповідний наказ №482 від 25 травня  2015 р. був підписаний Міністром агрополітики   Павленком О.М.


«Я радий вітати нового члена команди – Ірину Паламар - прокоментував призначення міністр АПК Павленко. Я впевнений що її досвід, в тому числі і міжнародний, у сфері розвитку тваринництва та залучення інвестицій буде потрібним і корисним як для міністерства, так і для країни в цілому».

Як Президент Асоціації тваринників України та досвідчений управлінець у галузі агробізнесу Ірина Паламар добре знайома з потребами виробників та знає усі проблеми галузі зсередини. Отож робота на даній посаді допоможе їй стати тією ланкою, яка пов’язуватиме органи державної влади безпосередньо з підприємцем. «Для мене велика честь працювати в міністерстві АПК з міністром Павленком, - зазначила Ирина Паламар. - Я вдячна за надану мені можливість не тільки говорити про те, що треба робити для розвитку  українського тваринництва, а й докласти свої зусилля та вміння для конкретного вирішення проблем».

На займаній посаді Ірина Паламар допомагатиме Міністру АПК Олексію Павленку з розвитком та вирішенням проблем українського тваринництва, а саме, сприятиме налагодженню діалогу між представниками АПК та владою, готуватиме та упроваджуватиме у дію  пропозиції щодо захисту інтересів тваринників,  братиме активну участь у розробці законопроектів, які стосуються українського тваринництва.


Каждую секунду цена на украинскую землю увеличивается параллельно приросту населения в мире

Перенаселение Земли: прогнозы и риски

Какая связь между черноземом и его ролью для мирового населения? Аналитики трубят о продовольственной безопасности, поскольку численность мирового населения продолжает расти. В конце 2015 года население Земли составит порядка 7,346 млрд. человек, а в 2050-м, по прогнозам, достигнет 9,6 млрд. человек.  Прирост населения преимущественно будет за счет стран Африки и Азии, на долю которых придется почти 90 % прироста в период с 2015-го по 2050 годы. В целом прирост населения на 40 % произойдет за счет увеличения населения в наименее развитых странах мира.  По прогнозам экспертов, в 2015 году скорость прироста населения Земли составит 226 334 человека в день.
 
Существует много дебатов по поводу стоимости украинской земли. Однако оценивая ее, важно учитывать, что в то время как прирост населения увеличивается (ежедневно в мире рождается 381 588  человек!), земельный ресурс, наоборот, истощается, что ведет к его сокращению.

Как я вижу ситуацию: читая статистику такого быстрого роста населения на земле, у меня перед глазами сразу же возникает своего рода «счетчик», который ежесекундно увеличивает стоимость земли в геометрической прогрессии. Очень скоро чернозем  станет новым «черным золотом» - именно он обезопасит людей от продовольственного кризиса в будущем. Я думаю,  что если мы сейчас приостановим процесс отмены моратория на землю, то только выиграем от этого в будущем.



Данные на 02.06.15, 12:00

Таким образом, глобальные процессы перенаселения в первую очередь повлияют на рынок земли, а некоторые страны неизбежно окажутся в роли сырьевых придатков, чтобы компенсировать быстрорастущие потребности мирового населения. Понимая эти мировые тенденции, уже сейчас крупнейшие мировые компании скупают за бесценок пахотные земли в бедных странах, которые не в состоянии их обработать. Это в основном африканские страны, такие как Сьерра-Леоне, Судан, Габон, Либерия, Мозамбик… К сожалению, среди них скоро может оказаться и Украина в случае отмены моратория на продажу земли (действует до 1 января 2016 года). Наша поистине бесценная земля может просто уйти с молотка и оказаться в активах иностранных компаний, повторив, в лучшем случае, путь Аргентины.

Роль Украины в глобальной продовольственной безопасности

Я хочу  сделать акцент на том, что Украина – стратегическая страна по продовольственной безопасности для всего мира и является глобальным кормильцем для стремительно растущего населения планеты. И это не громкие слова, они подкреплены фактами.
Территория Украины на 70 % состоит сельскохозяйственных земель, в т.ч. на 44 % — из уникального плодородного чернозема. Это почти треть всего мирового запаса чернозема (порядка 27 %)!  Наша страна также лидирует среди стран Европы по площади пахотных земель на человека — 7189 га/чел.

«Другими словами, Украина обладает бесценным природным ресурсом, наличие которого имеет огромное значение в условиях быстрого мирового роста населения и надвигающегося  в связи с этим продовольственного кризиса».

Китай нам поможет

В связи с грядущим продовольственным кризисом хочу подчеркнуть важность украинско-китайского партнерства. КНР и Украина заключили 15-летний зерновой контракт, согласно которому Китай кредитует нашу страну для проведения посевной, выращивания и уборки зерновых, строительства портов, логистики и т.д. Зачем это нужно Китаю? Таким образом он обеспечивает продовольственную безопасность своего населения и заручается партнерством Украины в данной сфере. Кроме того, Китай одновременно укрепляет стратегическое партнерство на границе с Евросоюзом.
Напомню, что Поднебесная – это крупнейший в мире рынок с постоянно растущими потребностями. Ежегодный прирост населения Китая в среднем равен 0,49 %. Так, в 2015 году численность населения Китая увеличится на 6,772 млн. человек и в конце года составит порядка 1,378 млрд человек. И поэтому партнерство с Украиной очень важно для обеспечения китайцев зерном. На сегодня США и Украина являются крупнейшими производителями зерновых в мире, но партнерство с нашей страной выгодно для Китая с точки зрения разделения рисков

«Кроме того, Китай уже сейчас заботится о выгоде для своей страны, так как продовольственная зависимость является весомым аргументом в геополитических играх. Для Поднебесной важно иметь выбор и минимизировать риски зависимости от единого поставщика».

На мой взгляд, продовольственная безопасность – это ахиллесова пята стран Азии, которую прикрывают уже сегодня, заключив долгосрочный зерновой контракт с Украиной. 

Это выгодный шаг и для Украины. Китай – надежный и весомый партнер, которому не нужна дестабилизация в экономике нашей страны, в отличие от других крупных игроков в геополитике. Более того, учитывая ведущую роль Китая в мировой экономике, он может влиять на политические процессы и способствовать стабилизации ситуации в Украине. Таким образом, это взаимовыгодный контракт, который прикрывает слабые позиции каждой из сторон на ближайшее десятилетие.

Земельная реформа: грабеж в законе

Возвращаясь к нерешенной за последние 13 лет (!) земельной реформе и возможной отмене моратория на продажу земли в Украине, подчеркну несколько аспектов. Сейчас нет четкого механизма определения стоимости земли,  и продавать ее в такой ситуации – это преступление перед народом и будущими поколениями украинцев.  Сегодня среднестатистический украинец не может позволить себе такую покупку, а отечественные предприниматели, потерпевшие потрясение после обрушившегося валютного кризиса, тоже имеют проблемы с финансами. Для иностранных же компаний нет определенного алгоритма, который законодательно будет регламентировать такую операцию. Соответственно, непонятен конечный бенефициар.

«В ближайшем будущем стоимость украинской земли как ценного актива существенно изменится в большую сторону в связи с ростом населения, а к этому времени можно разработать и внедрить эффективную земельную реформу, основанную на позитивном опыте стран Евросоюза».

Например, в Дании и Германии государство регулирует покупку и аренду земли, доверяя ее только квалифицированным фермерам с учетом уровня подготовки и опыта, сельскохозяйственной деятельности как основного источника доходов, места жительства. В Швейцарии, Испании и Франции, Дании, Германии, Италии и Португалии земельным законодательством регулируется недопущение чрезмерной концентрации земли в одних руках либо ее дробления и т.п.
Ближайшие соседи, такие как Россия, Молдова, Литва, Венгрия и Грузия, еще не завершили земельную реформу, но их процесс регулирования земельного рынка более цельный. Это либо свободный рынок земли для повышения уровня сельскохозяйственного производства, либо социальное обеспечение сельского населения.
В любом случае, успешных и познавательных примеров предостаточно, чтобы не торопиться пускать с молотка народное достояние, бесценную плодородную землю, которая досталась украинцам в наследство как величайший дар. Наша земля, наш золотой чернозем способен прокормить еще не одно поколение украинцев и гарантировать Украине важную роль в обеспечении продовольственной безопасности в мире.


«Нам нужно выработать разумную и эффективную земельную стратегию и только после этого открывать свободный рынок земли».

четверг, 19 марта 2015 г.

"Скорочуємо витрати"

Експертна думка Директора зі стратегічного планування та розвитку бізнесу ГК "Агровет Атлантик" Ірини Паламар у журналі "Аграрний тиждень"


вторник, 24 февраля 2015 г.

Ukrainian pig industry must shift to export

Экспертное мнение Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар

The Ukrainian pork industry must start exporting its products as soon as possible in order to avoid a flood of bankruptcies. At the moment, domestic producers are suffering heavy losses and may very well go bankrupt if they can't sell their products abroad, says Irina Palamar, the managing partner of Agrovet Atlantik, one of the leading producers of nutrition components for farm livestock in Ukraine.

According to Palamar, the drop of the exchange rate and the rapid devaluation of the Ukrainian hryvnia in the next few months can ruin the pig industry in the country: "Firstly, the pig industry is completely dependant on domestic consumption. Secondly, today, 1 kg of pork costs less than US$ 1 (UAH 21-25 per kg in live weight, depending on the region). In such circumstances, it is impossible to run a business, so small farmers are likely to decrease their pig population in order to avoid bankruptcy.

She added that feed makes up for about 70 percent of the production costs, and most wheat, the main component of pork feed, is being produced in Ukraine. "At the same time it is more profitable for domestic farms to sell their wheat abroad. Next to that vitamins are being purchased in euros, so they have become much more expensive." Palamar says the government should support the pork industry in establishing export on a large scale, to European and the Chinese market.
by Vladislav Vorotnikov Feb 13, 2015

Источник: http://www.pigprogress.net/Pork-Processing/Markets/2015/2/Ukrainian-pig-industry-must-shift-to-export-1706184W/

понедельник, 16 февраля 2015 г.

Валютный кризис и бездействие правительства уничтожат украинское свиноводство за месяц

Экспертное мнение Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар

После «черной пятницы» на валютном рынке Украины мелкие производители свинины уже закрываются, а крупные терпят огромные убытки. Есть ли возможность вытянуть аграрный рынок и предотвратить крах отечественного животноводства? Ситуацию  комментирует аграрный эксперт Ирина Паламар.
На фоне скачка валюты и стремительного обесценивания гривны уже в течение ближайшего месяца производство свинины в Украине может практически «умереть».
Это произойдет неизбежно по нескольким причинам. Во-первых, рынок свинины привязан к внутреннему потреблению, а экспорт практически полностью отсутствует. Во-вторых, сегодня килограмм свинины стоит меньше одного доллара (21—25 грн за кг в живом весе, в зависимости от региона). В таких грабительских условиях невозможно вести бизнес, поэтому мелкие фермеры, с поголовьем до 500 свиней, будут стремительно вырезать поголовье, чтобы избежать банкротства.

Почему так происходит? Одна из основных статей затрат при выращивании скота – кормление, которая занимает порядка 70% себестоимости. При этом белковая группа, основная составляющая кормовых добавок, закупается в Украине, но сейчас фермеру выгоднее продать свою пшеницу и тем самым сократить убытки, т.к. цена на пшеницу привязана к валютному курсу и стремительно растет. Такая важная составляющая кормовых добавок, как витамины, закупается за валюту, поэтому она также растет в цене и увеличивает стоимость кормовых добавок, а соответственно, себестоимость кормления и выращивания сельхозживотных в целом. В итоге производитель работает себе в убыток и вынужден идти на крайние меры – вырезать поголовье и сворачивать бизнес.
Сейчас заниматься производством свинины в Украине – все равно, что закапывать деньги в землю. В результате валютного кризиса мелкие фермеры будут вынуждены вырезать поголовье. Но самое критичное в этой ситуации, что для восстановления нынешней численности поголовья свиней потребуются миллионные инвестиции и много лет кропотливого труда. И это лишь начало: после массового исчезновения мелких фермеров будут сворачивать производство средние хозяйства, а затем и крупные. Крупные свиноводческие хозяйства, которых и так единицы, уже «дрейфуют на льдине». Прибыль сократилась до нуля, и сейчас — та критическая черта, за которой начинается работа «в минус».

Кроме того, беда не приходит одна. Ситуация с валютой усугубляется эпизоотическими проблемами. Не нужно забывать о том, что вспышки африканской чумы у диких свиней были зафиксированы уже в Киевской области. И есть еще ряд ветеринарных проблем. А как можно с ними справиться (в частности, с африканской чумой, которой никогда раньше не было в Украине), если сейчас в правительстве собираются сокращать фитосанитарную службу?! Этот вопрос
хотелось бы задать министру и его замам.

Если ничего не изменится, за месяц в Украине будет полностью уничтожен мелкий и средний животноводческий бизнес,
подытоживает нынешнюю ситуацию Ирина Паламар.

Увы, мы не можем повлиять на валютный рынок и курс гривны и отменить геноцид, который начало украинское правительство. Кроме того, власти не способствуют выходу из ситуации, а напротив, усугубляет ее, прикрываясь войной. А на самом деле существует вполне действенный выход.

Нужно не сидеть, сложа руки, в Министерстве аграрной политики и наблюдать за «потоплением Титаника», а заниматься внешнеэкономической деятельностью. Сейчас профильное министерство занимается переливанием из пустого в порожнее, бюрократией и наведением порядков на государственных предприятиях, недокраденном старой властью. Но это не принесет реальных денег для отрасли, ведь их нужно привлекать извне, а не копошась в «старом белье». Сейчас нужно действовать стремительно и решительно.
Это жизненно важно для всей страны: без промедления налаживать экспорт свинины, чтобы спасти животноводческую отрасль от полного разорения. Также нужно помочь украинскому крупному бизнесу наладить международные контракты с Китаем и Европой, а не ждать манны небесной. Таким образом, хотя бы крупные и средние хозяйства мы еще сможем спасти.
Сейчас практически любая страна мира может себе позволить импорт украинского мяса, даже отсталая, ведь оно стоит меньше доллара! А благодаря экспорту животноводческой продукции мы сможем спасти украинскую экономику и обеспечить продовольственную безопасность самих украинцев.
На самом деле, похожая ситуация складывается не только в животноводстве, но и в растениеводстве, которое будет следующим «слабым звеном» в украинской экономике и падет жертвой валютного коллапса.
Сегодня некоторые международные эксперты говорят об инвестициях в аграрную отрасль, но, к сожалению, момент для реальных инвестиций уже упущен. На данный момент никто не будет инвестировать в «поезд, летящий в пропасть».







 


пятница, 6 февраля 2015 г.

"Прибутковість у свинарстві: факти і прогнози"

Експертна думка Директора зі стратегічного планування і розвитку бізнесу  ГК "Агровет Атлантик" Ірини Паламар у журналі "Аграрний тиждень"


понедельник, 26 января 2015 г.

"До 30% суммы компенсаций необходимо было отдать в качестве взятки"

Блиц-интервью Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар  в журнале "БИЗНЕС"


среда, 21 января 2015 г.

Аграрные амбиции Украины в мире: итоги и прогнозы

Интервью Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар в журнале АПК-информ Итоги



пятница, 26 декабря 2014 г.

Что мешает аграрной Украине влиять на продовольственную безопасность планеты?

Экспертное мнение Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар в газете "2000"


понедельник, 8 декабря 2014 г.

Как вам новый состав Кабмина?

Экспертное мнение Директора по развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар в газете "Капитал"

Ирина Паламар,
директор по развитию бизнеса ГК «Агровет Атлантик»:

В нынешнем Кабмине появились иностранные легионеры. Это говорит о бизнес-подходе в управлении государством. Но с другой стороны — иностранцам отдали ключевые министерства. Поэтому нужно ограничить внешнее влияние на украинскую власть, чтобы они нам не стали навязывать свои правила игры. Глобально же в проведении реформ никто не заинтересован. Ведь новой политической элите нужно соблюдать свои предвыборные договоренности с теми, кто своими финансовыми вливаниями сделал их победителями.

среда, 19 ноября 2014 г.

"Украина никому не интересна, кроме нее самой"

Интервью Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" в журнале "AgroVet Times"




«УКРАИНА НИКОМУ НЕ ИНТЕРЕСНА, КРОМЕ НЕЕ САМОЙ»  – Ирина Паламар, директор по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК «Агровет Атлантик»

Сегодня лидирующие мировые компании активно ищут пути решения одной из глобальных проблем будущего — обеспечение продовольственной безопасности.  Кто же основные игроки в геополитике на ближайшие 20 лет, и какое место среди них занимает Украина?
Своим мнением поделилась аграрный эксперт - Ирина Паламар, директор по стратегическому развитию и планированию бизнеса ГК «Агровет Атлантик».
«По прогнозам мировых экспертов, население планеты к 2050 году увеличится до 9—10 млрд, соответственно, возникает острый вопрос продовольственной безопасности. Уже сегодня в глобальной экономике прослеживаются интересные изменения, которые в будущем повлияют на мировую расстановку сил и распределение ресурсов.

Страны БРИК уступают доминирующие позиции новому экономическому объединению МИНТ (Мексика, Индонезия, Нигерия и Турция). Выбор этих стран не случаен. Во-первых, все они демографически привлекательны, показывают высокую плотность и динамику прироста населения. Это обеспечивает дешевую рабочую силу и потенциал для инвестиций. Такая тенденция, по прогнозам экспертов, сохранится и в ближайшие 20 лет.

Страны МИНТ занимают выгодное географическое положение и являются ключевыми в своем регионе, что дает им дополнительные преимущества. Так, Мексика лидирует в Латинской Америке и открывает «двери» в США;  Турция соединяет Европу и Азию не только географически, но и стратегически;  Индонезия выходит на доминирующие позиции в Юго-Восточной Азии и укрепляет отношения с Китаем; Нигерия уже сегодня занимает ключевую позицию на Африканском континенте и, по прогнозам экономических экспертов, в ближайшие десятилетия может войти в G-20.
Кроме того, все страны МИНТ являются товарными производителями, имеют примерно одинаковые показатели по среднему ВВП (Мексика 10 тыс. долл. и Турция 11 тыс. долл. на душу населения) и большой потенциал для роста. Таким образом, в следующие 20–30 лет именно эти страны будут формировать мировую экономику и вплотную приблизятся к уровню развития США, Китаю и Японии.
Какова роль и перспективы Украины в геополитике? Я не буду говорить громких слов о том, что весь мир заинтересован в сотрудничестве с Украиной. Если отбросить популизм и посмотреть правде в глаза, то крупный бизнес, к сожалению, не рассматривает нашу страну как ключевого игрока на мировой арене. На самом деле Украина никому не интересна, кроме самой себя. Если мы хотим изменить ситуацию, нам нужно в корне поменять стратегию экономического развития. Прежде всего, наша страна, которая лидирует в мире по производству кукурузы, входит в тройку производителей пшеницы и в десятку производителей сои, могла бы существенно увеличить капитализацию, если бы экспортировала товары с добавленной стоимостью, а не сырье. В контексте мировой продовольственной безопасности Украина должна правильно использовать свои козыри.
Для оптимизации ситуации Министерство аграрной политики и продовольствия Украины должно активно налаживать взаимовыгодные отношения с Азией, Европой и Америкой. Особенно это актуально в связи с санкциями в отношении России, т.к. освободилась ниша для поставок аграрной продукции из Украины. Многие кивают на нестабильную обстановку на востоке Украины, что, мол, не время. Но конфликты рано или поздно закончатся, а драгоценные возможности будут упущены, поэтому нужно уже сейчас думать о том, как восстанавливать и развивать экономику. Ведь основное правило успешного бизнеса – искать возможности там, где другие видят проблемы».

Например, на днях Всемирный банк обнародовал новый рейтинг Doing Business, где Украина поднялась на 16 пунктов, заняв 96-е место по комфортности ведения бизнеса. По моему мнению, это благоприятная тенденция, но кардинально картину экономики страны она, к сожалению, не изменит.
Однако рейтинг Всемирного банка очень показателен. В первой пятерке стран по легкости ведения бизнеса расположились сразу три «азиатских тигра» – Сингапур, Гонконг и Южная Корея, которым составили компанию Новая Зеландия и Дания. Страной, где запустить и развивать бизнес легче всего в мире уже несколько лет подряд остается Сингапур.

В частности, я бы рекомендовала всем украинским чиновникам изучать экономический путь развития Сингапура, который сделал колоссальный прорыв, раз и навсегда порвав с коррупцией и став самым инвестиционно привлекательным регионом в мире, с одним из наиболее высоких ВВП на душу населения. Для достижения такого высокого показателя необходимо провести ряд реформ, принять антикоррупционные законы и неукоснительно соблюдать их исполнение. Благодаря эффективной, прозрачной и прочной правовой системе в Сингапуре один из самых низких уровней преступности в мире. В целом правовая система Сингапура как бывшей британской колонии основана на английском общем праве. Неукоснительное соблюдение закона и слаженность сложно дифференцированной судебной системы привели к тому, что эта крохотная страна считается одним из самых безопасных мест для проживания и ведения бизнеса в мире. И это только один из примеров. Главное – это все-таки перейти от популизма к реальным действиям. 

понедельник, 17 ноября 2014 г.

   Топ 15 женщин-лидеров украинского агробизнеса 2014

Национальный портал Latifundist.com опубликовал список ТОП- 15 женщин-лидеров украинского агробизнеса 2014

Ирина Паламар



А вы как относитесь к мусорной люстрации?

Экспертное мнение Директора по стратегическому планированию и развитию бизнеса ГК "Агровет Атлантик" Ирины Паламар в газете "КАПИТАЛ"

Ирина Паламар,
директор по развитию бизнеса ГК «Агровет Атлантик»:

Мусорная люстрация и самосуд — это средневековые варварские методы. Им не место в стране, которая стремится к западным цивилизованным принципам жизни. С приходом новой власти ничего не изменилось, произошел очередной передел страны среди правящих элит. А такое явление, как мусорная люстрация, — это новое шоу для той части украинцев, которые воспринимают жизнь через призму ТВ и мечтают о высшем народном суде. Мусорная люстрация — это заказной политический проект, который реализуют оппоненты разных депутатов, дабы очернить и унизить своего противника.