понедельник, 13 июля 2015 г.

Ірина Паламар взяла участь у комітетських слуханнях щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

1 липня 2015 року відбулися комітетські слухання  на тему: «Стратегічні напрямки державної політики у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення, актуальні проблеми у галузі земельних відносин та шляхи їх подолання». У слуханнях також взяла участь радник міністра АПК, Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар. 

Питання можливої купівлі-продажу земель фактично поділило учасників дискусії навпіл. В той самий час, як частина користувачів землі хочуть стати повноцінними власниками своїх наділів, інша частина зацікавлених осіб, в тому числі, науковці, застерігають від можливих спекуляцій на цьому питанні і щодо ризиків зловживань, особливо в умовах проблем з кадастром та неналежно виписаному чинному законодавстві.

«Напруження в цій ситуації, на мою думку, існує перш за все через те, що є різність інтересів у всіх учасників ринку, і є різність ресурсів та можливостей щодо реалізації цих інтересів. Ключове питання - чи продавати взагалі землю і хто від цього виграє. Мені здається, потрібно мати дорожню карту для підтримки інтересів учасників ринку від простого селянина, до великого виробника, щоб кожен розумів своє місце на мапі України в контексті аграрного сектору і перспективи свого розвитку,» - зазначив Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий. – «Ввести ринок для того, щоб сьогодніхтось за безцінь у селянина забрав землю, це точно не рішення, та ще й в умовах несформованого кадастру».

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар:
"Позиція нашої Асоціації чітка: ми не можемо сьогодні знімати мораторій на продаж земель, адже немає чіткого механізму їх продажу та визначення вартості, отож продавати землю в такій ситуації - це злочин перед народом і майбутніми поколіннями українців."

Серед пропозицій, які озвучили учасники слухань, були наприклад такі, що стосуються експериментальних, пілотних проектів з продажу землі в окремих регіонах, де населення підтримує ідею купівлі-продажу. Або розпочати продаж із земель державної власності на основі публічних торгів.

Аргументи на користь зняття мораторію наводять представники аграрних організацій. Обіг землі “де-факто” вже існує: купити-продати пай можна через “сірі” схеми. Отже кошти від цих операцій проходять повз державний бюджет, а права як продавців, так і покупців не захищені жодним чином.

Застереження висловлюють науковці, зокрема, в контексті нестабільної ситуації і фактичного стану війни, в якому перебуває країна. На думку професора земельного права Володимира Носіка, ринок землі може стати “економічною диверсією”, а його початок і великий рух коштів, пов'язаний з цим, може дестабілізувати аграрний сектор.

Зрештою, слухання продемонстрували, що  питання потребує детального вивчення і обговорення, напрацювання конкретних механізмів подальшого поводження з землею, будь то ринок чи продовження мораторію. У зв'язку з цим, результатом стали рекомендації відповідно до яких на вересень заплановані парламентські слухання з цієї теми із залученням якомога більшої кількості фахівців та зацікавлених сторін. Були прийняті рекомендації профільному Міністерству агарної політики та продовольства щодо створення робочої групи і представлення на розгляд депутатів Комітету свого бачення можливого пакету документів, які б могли врегулювати дане питання.

четверг, 9 июля 2015 г.

Ірина Паламар взяла участь у Всеукраїнському аграрному форумі

9 липня 2015 року відбувся Всеукраїнський аграрний форум за участю Міністра агрополітики і продовольства України Олексія Павленка, на якому зібралися керівники різних асоціацій аграрних галузей, представники сільськогосподарських громад та фермерських підприємств. Також у заході взяла участь Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Основна проблема, яка піднімалася на форумі – скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв, який хочуть запровадити. 

Ситуацію щодо скасування спецрежиму коментує Ірина Паламар:

Цей справді «вбивчий» для аграріїв законопроект може повністю знищити галузь, а разом із нею – економіку країни в цілому. Адже сьогодні аграрний сектор – це потужний локомотив, на якому тримається економіка України. Це єдина галузь, в якій спостерігається позитивне сальдо торгового балансу, тобто, експорт продукції перевищує імпорт. І завдяки саме аграрному сектору є шанс відродити нашу економіку.

Наші аграрії сьогодні і так потерпіли шалені збитки на курсових різницях: адже корми, обладнання і т.д. купуються за кордоном, а отже, витрати господарств з січня 2015 виросли майже втричі. І мало того, що аграрна галузь не дотується державою, як це робиться в розвинених країнах, то держава хоче ще й відібрати останню пільгу в аграріїв – спеціальний режим оподаткування. Якщо це зробити, то вже на початку 2016 року галузь почне вмирати: спочатку виріжуть худобу, потім закриються підприємства, а разом із цим – зникнуть робочі місця. З’явиться більше 100 тис. безробітних, яким потрібно буде виплачувати кошти з Фонду соцстрахування, а це все ляже на плечі платників податків. Ціни в супермаркетах на продукцію знову підскочать!

  Слід також зазначити, що на аграріях сьогодні тримається й інфраструктура сіл:  ремонтуються дороги, школи,  лікарні, виділяються гроші на оздоровлення дітей тощо. Якщо ж аграрні підприємства закриються, село остаточно  зубожіє. А ті одиничні господарства, які залишаться, підуть в тінь та будуть змушені підняти ціни на свою  продукцію, від чого, в кінцевому результаті, постраждає пересічний споживач, тобто, ми з вами.
 Я сама виросла в селі, знаю, що таке тяжка селянська праця. І в мене болить душа, коли я бачу, як в Україні  вмирають села, закриваються школи, лікарні... Мені боляче бачити, що все, що будували наші діди-прадіди,  просто гине на очах. Мені боляче за свою націю, за свій народ…
 Я побувала в багатьох країнах - і бідних, і багатих. І зажди намагалася аналізувати, чому між ними існує така різниця. Гадаю, відповідь лежить далеко в історії: адже завжди були країни-колоністи, і країни – сировинні придатки. Так от… я не хочу, щоб моя Україна була сировинним придатком, де просто черпають ресурси – продовольчі, людські, земельні! Я хочу, щоб люди в моїй країні жили сито і достойно! І тому мені дуже боляче за державу…

    Отож сьогодні на форумі було вирішено створити Всеукраїнський аграрний страйковий комітет, куди ввійшли          Асоціації аграрних галузей заради швидкого реагування, щоб не допустити згубних реформ. Аграрії заявляють, що   будуть боротися до кінця! Багато фермерів сьогодні не змогли приїхати на форум через жнива, люди зайняті на       полях, біля комбайнів. Але були голови асоціацій, до яких вони входять, і завдяки цьому в них є можливість діяти      спільно з усіма, бо вони мають спільну мету - не допустити прийняття вбивчого закону!




У зв’язку з цим було ухвалено наступну резолюцію:

1). Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму доручено звернутись до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міжнародного Валютного Фонду, Голів депутатських фракції у Верховні Раді України з вимогою щодо недопущення скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ.
2). Забезпечити Співголовам переговорний процес з кабінетом Міністрів щодо впровадження ефективного режиму оподаткування, комплексної реформи АПК та подальшого її узгодження безпосередньо з аграріями.
3). Звернутись до профільних міністерств щодо спрощення аграріям доступу до нових ринків збуту. січня 2018 року та дискримінаційної норми щодо неповернення ПДВ при експорті з метою забезпечення виконання пункту 2.1. розділ XI (Реформа сільського господарства) Коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду.
2. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму забезпечити переговорний процес з Кабінетом міністрів України щодо створення і впровадження ефективної системи оподаткування та комплексної реформи державної підтримки АПК, а також їхнього подальшого узгодження із представниками галузі.
3. Співголовам Всеукраїнського аграрного форуму звернутись до профільних міністерств України щодо активізації діяльності відповідних ЦОВВ зі спрощення доступу вітчизняних виробників продукції АПК до нових ринків збуту (в т.ч. збільшення експортних квот та зняття інших торговельних бар’єрів).
У Форумі взяли участь делегати від Аграрного союзу України, Української аграрної конфедерації, Всеукраїнської аграрної ради, Аграрної партії України, Союзу птахівників України, Асоціації виробників молока, Асоціації свинарів України, Міністр аграрної політики України Олексій Павленко та народні депутати України.

пятница, 3 июля 2015 г.

Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку україни в цілому з колін, - Ірина Паламар

2 липня 2015 року радник міністра АПК,  Президент Асоціації тваринників України  Ірина Паламар взяла участь у двох робочих групах, що відбулися в Міністерстві аграрної політики і продовольства України. 

На засіданнях було розглянуто багато важливих питань галузі, але особливо гостро постало питання експорту м’ясної та молочної продукції українських виробників. 

Ірина Паламар: "Вихід на міжнародний ринок – це той чинник, який може підняти тваринницьку галузь і економіку України в цілому з колін.
Наша Асоціація взяла активну участь в обговоренні проблеми та торкнулася такої важливої теми, як робота державної ветеринарної служби України. Проблема в тому, що сьогодні не вирішено питання з реформуванням держветслужби, тобто, вона «висить у повітрі». І через це жодна країна світу немає можливості інспектувати нашу м'ясо-молочну продукцію, а значить, продукти не можуть вийти на міжнародні ринки. Тому ми хочемо, щоб Міністр АПК на засіданні Кабміну доніс до прем’єр-міністра важливість реформування держветслужби. Поки це питання не вирішене - експорт нашої мʼясо-молочної продукції неможливий. Отож сьогодні ми не можемо зволікати, потрібно діяти терміново!"

За результатами робочих груп було вирішено розробити пропозиції про пріоритети  та проблеми м’ясного сектора, а також провести зустріч з представниками фітосанітарної служби та Департаментом із зовнішніх зв’язків при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, щоб обговорити відкриття експортних ринків.

пятница, 26 июня 2015 г.

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар внесла пропозиції щодо стану покращення молочної галузі

26 червня 2015 року у Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулася нарада, на якій було обговорено ситуацію на ринку молока, що склалася в Україні, та її перспективи.

У нараді взяли участь представники профільних департаментів Міністерства АПК, а також представники молочного бізнесу та профільні асоціації, серед яких була Асоціація тваринників України.

Представники Міністерства АПК виступили з доповідями про нинішній стан молочної галузі в Україні. Було представлено дані Міністерства АПК, згідно з якими станом на 1 червня 2015 року.
Доповідачі підкреслили, що сьогодні існує 2 головних загрози для розвитку тваринницького бізнесу, окрім низьких закупівельних цін на молоко, які й досі не перевищують 2,7-2,8 грн/літр.
Першою проблемою експерти вбачають переведення аграрної галузі на загальну систему оподаткування. Такі зміни можуть знищити тваринництво і, передусім, через проблеми в адмініструванні малих підприємств, оскільки не у всіх є можливість створювати спеціальний адміністративний та бухгалтерський апарат.
Також це може призвести до загального спаду ВРХ, вирізання худоби і, як наслідок, зменшення ринку молока, що може бути загрозою для продовольчої безпеки України.
Другою загрозою для розвитку тваринництва в Україні може стати упровадження системи електронного адміністрування, яке вступає в дію з 1 липня 2015 року.

З пропозиціями щодо поліпшення ситуації в молочній галузі виступила Ірина Паламар, радник міністра АПК та Президент Асоціації тваринників України.Проаналізувавши систему підтримки галузі у різних країнах світу, Ірина Паламар підкреслила важливість державної допомоги для тваринників. «Я вважаю, що для поліпшення ситуації нам спільно з Міністерством потрібно зробити наступні важливі кроки. По-перше, підвищити закупівельні ціни на молоко для переробників на 0,5-1 грн/л, і в той же час надати виробникам дотації у розмірі 0,5- 1 грн /л . Не менш важливим є введення чіткого регламентування імпорту з одночасним нарощенням експорту української продукції. Також ми вважаємо, що держава просто зобов’язана надавати тваринникам  компенсації на закупівлю генетичного матеріалу, будівництво, реконструкцію та модернізацію тваринницьких комплексів. Без таких інвестицій неможливий розвиток галузі у майбутньому».
До напрацювання конкретних законодавчих ініціатив щодо заявлених пропозицій  Президент Асоціації тваринників запропонувала залучити представників бізнесу, народних депутатів, міжнародних та вітчизняних експертів, а також зацікавлених органів виконавчої влади.

Не менш важливим кроком Ірина Паламар вбачає залучення закордонних інвестицій у молочну галузь. У зв’язку з цим Президент Асоціації висловила наміри разом із Мінагрополітики та за сприяння Міністерства закордонних справ України напрацювати конкретні пропозиції для пошуку відповідних інвесторів. «Асоціація тваринників України запрошує всіх до співпраці, - підсумувала свій виступ Ірина Паламар, - оскільки лише злагоджена робота зможе вивести галузь із кризи та допомогти їй розвиватися».

четверг, 18 июня 2015 г.

Ірина Паламар відвідала слухання аграрного комітету при Верхновній Раді України на тему відміни спецрежиму оподаткування для аграріїв

17 червня відбулось слухання Аграрного комітету Верховної Ради України на тему: «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників».

Результатом комітетських слухань щодо збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників стала резолюція, яку підтримали члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Документ буде надіслано Президенту України, Уряду, керівникам депутатських фракцій та коаліційної групи в парламенті, а його головна мета — не допустити скасування спецрежиму оподаткування ПДВ для аграрної галузі.

Члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин занепокоєні тим, що скасуванняспеціального режиму оподаткування призведе до руйнівних змін в галузі, яка і без того нині переживає важкі часи. Наприклад,фахівці прогнозують втрати у скотарстві за рахунок вирізування поголів'я на рівні 2 млн. голів великої рогатої худоби. Це призведедо того, що третину молочної продукції доведеться імпортувати.

У резолюції щодо недопущення скасування спеціального режиму ПДВ для сільгоспвиробників з 1 січня 2016 року члени Комітету посилаються на пункт 2.1 розділу 11 “Реформи сільського господарства”, бо якраз цим документом було передбачено збереження преференцій для аграрної галузі. В свою чергу, Голова Комітету Кутовий Т.В., запропонував провести у червні-вересні 2015 року регіональні круглі столи за участю депутатів, представників уряду, сільгоспвиробників, науковців та експертів аграрної сфери, а увересні 2015 року - парламентські слухання на тему збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників.

"Хочу зазначити, що ми намагаємося відстояти єдину галузь, у якої є шанс утриматися на плаву. В багатьох країнах світу аграрії не тільки не сплачують податки, а й отримують дотації. В Україні ж дотації відсутні, єдина підтримка від держави на сьогоднішній день - це спецрежим оподаткування, який в наступному, 2016 році хочуть скасувати. У цьому випадку більшості аграрних компаній доведеться закритися або зовсім піти в тінь." - прокоментувала слухання Ірина Паламар, президент Асоціації тваринників України.

"Скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв призведе до зменшення валютної виручки на $ 1,5 млрд." - відзначив Олександр Бакуменко, заступник голови профільного комітету.

Варто зазначити, що аграрна галузь чи не єдина, якак показує позитивні результати та поповнує дербюджет в надскладних умовах економіки.

В минулому, 2014 році частка ВВП аграрної галузі становила 17% від загалного показника, а це 31, 4 млрд долларів. Частина експорту в минулому році становила 31,5% від загального об'єму, а держвані доходи завдяки галузі склали 4,8 млрд. долларів.

среда, 3 июня 2015 г.

Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар призначена радником міністра АПК

Відповідний наказ №482 від 25 травня  2015 р. був підписаний Міністром агрополітики   Павленком О.М.


«Я радий вітати нового члена команди – Ірину Паламар - прокоментував призначення міністр АПК Павленко. Я впевнений що її досвід, в тому числі і міжнародний, у сфері розвитку тваринництва та залучення інвестицій буде потрібним і корисним як для міністерства, так і для країни в цілому».

Як Президент Асоціації тваринників України та досвідчений управлінець у галузі агробізнесу Ірина Паламар добре знайома з потребами виробників та знає усі проблеми галузі зсередини. Отож робота на даній посаді допоможе їй стати тією ланкою, яка пов’язуватиме органи державної влади безпосередньо з підприємцем. «Для мене велика честь працювати в міністерстві АПК з міністром Павленком, - зазначила Ирина Паламар. - Я вдячна за надану мені можливість не тільки говорити про те, що треба робити для розвитку  українського тваринництва, а й докласти свої зусилля та вміння для конкретного вирішення проблем».

На займаній посаді Ірина Паламар допомагатиме Міністру АПК Олексію Павленку з розвитком та вирішенням проблем українського тваринництва, а саме, сприятиме налагодженню діалогу між представниками АПК та владою, готуватиме та упроваджуватиме у дію  пропозиції щодо захисту інтересів тваринників,  братиме активну участь у розробці законопроектів, які стосуються українського тваринництва.


Каждую секунду цена на украинскую землю увеличивается параллельно приросту населения в мире

Перенаселение Земли: прогнозы и риски

Какая связь между черноземом и его ролью для мирового населения? Аналитики трубят о продовольственной безопасности, поскольку численность мирового населения продолжает расти. В конце 2015 года население Земли составит порядка 7,346 млрд. человек, а в 2050-м, по прогнозам, достигнет 9,6 млрд. человек.  Прирост населения преимущественно будет за счет стран Африки и Азии, на долю которых придется почти 90 % прироста в период с 2015-го по 2050 годы. В целом прирост населения на 40 % произойдет за счет увеличения населения в наименее развитых странах мира.  По прогнозам экспертов, в 2015 году скорость прироста населения Земли составит 226 334 человека в день.
 
Существует много дебатов по поводу стоимости украинской земли. Однако оценивая ее, важно учитывать, что в то время как прирост населения увеличивается (ежедневно в мире рождается 381 588  человек!), земельный ресурс, наоборот, истощается, что ведет к его сокращению.

Как я вижу ситуацию: читая статистику такого быстрого роста населения на земле, у меня перед глазами сразу же возникает своего рода «счетчик», который ежесекундно увеличивает стоимость земли в геометрической прогрессии. Очень скоро чернозем  станет новым «черным золотом» - именно он обезопасит людей от продовольственного кризиса в будущем. Я думаю,  что если мы сейчас приостановим процесс отмены моратория на землю, то только выиграем от этого в будущем.



Данные на 02.06.15, 12:00

Таким образом, глобальные процессы перенаселения в первую очередь повлияют на рынок земли, а некоторые страны неизбежно окажутся в роли сырьевых придатков, чтобы компенсировать быстрорастущие потребности мирового населения. Понимая эти мировые тенденции, уже сейчас крупнейшие мировые компании скупают за бесценок пахотные земли в бедных странах, которые не в состоянии их обработать. Это в основном африканские страны, такие как Сьерра-Леоне, Судан, Габон, Либерия, Мозамбик… К сожалению, среди них скоро может оказаться и Украина в случае отмены моратория на продажу земли (действует до 1 января 2016 года). Наша поистине бесценная земля может просто уйти с молотка и оказаться в активах иностранных компаний, повторив, в лучшем случае, путь Аргентины.

Роль Украины в глобальной продовольственной безопасности

Я хочу  сделать акцент на том, что Украина – стратегическая страна по продовольственной безопасности для всего мира и является глобальным кормильцем для стремительно растущего населения планеты. И это не громкие слова, они подкреплены фактами.
Территория Украины на 70 % состоит сельскохозяйственных земель, в т.ч. на 44 % — из уникального плодородного чернозема. Это почти треть всего мирового запаса чернозема (порядка 27 %)!  Наша страна также лидирует среди стран Европы по площади пахотных земель на человека — 7189 га/чел.

«Другими словами, Украина обладает бесценным природным ресурсом, наличие которого имеет огромное значение в условиях быстрого мирового роста населения и надвигающегося  в связи с этим продовольственного кризиса».

Китай нам поможет

В связи с грядущим продовольственным кризисом хочу подчеркнуть важность украинско-китайского партнерства. КНР и Украина заключили 15-летний зерновой контракт, согласно которому Китай кредитует нашу страну для проведения посевной, выращивания и уборки зерновых, строительства портов, логистики и т.д. Зачем это нужно Китаю? Таким образом он обеспечивает продовольственную безопасность своего населения и заручается партнерством Украины в данной сфере. Кроме того, Китай одновременно укрепляет стратегическое партнерство на границе с Евросоюзом.
Напомню, что Поднебесная – это крупнейший в мире рынок с постоянно растущими потребностями. Ежегодный прирост населения Китая в среднем равен 0,49 %. Так, в 2015 году численность населения Китая увеличится на 6,772 млн. человек и в конце года составит порядка 1,378 млрд человек. И поэтому партнерство с Украиной очень важно для обеспечения китайцев зерном. На сегодня США и Украина являются крупнейшими производителями зерновых в мире, но партнерство с нашей страной выгодно для Китая с точки зрения разделения рисков

«Кроме того, Китай уже сейчас заботится о выгоде для своей страны, так как продовольственная зависимость является весомым аргументом в геополитических играх. Для Поднебесной важно иметь выбор и минимизировать риски зависимости от единого поставщика».

На мой взгляд, продовольственная безопасность – это ахиллесова пята стран Азии, которую прикрывают уже сегодня, заключив долгосрочный зерновой контракт с Украиной. 

Это выгодный шаг и для Украины. Китай – надежный и весомый партнер, которому не нужна дестабилизация в экономике нашей страны, в отличие от других крупных игроков в геополитике. Более того, учитывая ведущую роль Китая в мировой экономике, он может влиять на политические процессы и способствовать стабилизации ситуации в Украине. Таким образом, это взаимовыгодный контракт, который прикрывает слабые позиции каждой из сторон на ближайшее десятилетие.

Земельная реформа: грабеж в законе

Возвращаясь к нерешенной за последние 13 лет (!) земельной реформе и возможной отмене моратория на продажу земли в Украине, подчеркну несколько аспектов. Сейчас нет четкого механизма определения стоимости земли,  и продавать ее в такой ситуации – это преступление перед народом и будущими поколениями украинцев.  Сегодня среднестатистический украинец не может позволить себе такую покупку, а отечественные предприниматели, потерпевшие потрясение после обрушившегося валютного кризиса, тоже имеют проблемы с финансами. Для иностранных же компаний нет определенного алгоритма, который законодательно будет регламентировать такую операцию. Соответственно, непонятен конечный бенефициар.

«В ближайшем будущем стоимость украинской земли как ценного актива существенно изменится в большую сторону в связи с ростом населения, а к этому времени можно разработать и внедрить эффективную земельную реформу, основанную на позитивном опыте стран Евросоюза».

Например, в Дании и Германии государство регулирует покупку и аренду земли, доверяя ее только квалифицированным фермерам с учетом уровня подготовки и опыта, сельскохозяйственной деятельности как основного источника доходов, места жительства. В Швейцарии, Испании и Франции, Дании, Германии, Италии и Португалии земельным законодательством регулируется недопущение чрезмерной концентрации земли в одних руках либо ее дробления и т.п.
Ближайшие соседи, такие как Россия, Молдова, Литва, Венгрия и Грузия, еще не завершили земельную реформу, но их процесс регулирования земельного рынка более цельный. Это либо свободный рынок земли для повышения уровня сельскохозяйственного производства, либо социальное обеспечение сельского населения.
В любом случае, успешных и познавательных примеров предостаточно, чтобы не торопиться пускать с молотка народное достояние, бесценную плодородную землю, которая досталась украинцам в наследство как величайший дар. Наша земля, наш золотой чернозем способен прокормить еще не одно поколение украинцев и гарантировать Украине важную роль в обеспечении продовольственной безопасности в мире.


«Нам нужно выработать разумную и эффективную земельную стратегию и только после этого открывать свободный рынок земли».